Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань
ДОСЛІДЖЕННЯ РАДІОСИГНАЛІВ
Методичні вказівки до лабораторної роботи №2
з предметів“Сигнали та процеси в радіоелектроніці”,
“Теорія передачі сигналів”
для студентів базового напряму “Радіотехніка”
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
“Теоретична радіотехніка
та радіовимірювання”
Протокол № 1 від 29 серпня 2003 р.
ЛЬВІВ 2003
Дослідження радіосигналів. Методичні вказівки до лабораторної роботи №2 з предметів “Сигнали та процеси в радіоелектроніці”, “Теорія передачі сигналів” для студентів базового напряму “Радіотехніка”/ Укладачі: Желяк Р.І, Мелень М.В. -Львів:НУ ЛП, 2003. - 15 с.
Укладачі: Желяк Р.І., доц., канд. техн. наук
Мелень М.В., доц., канд. техн. наук
Рецензенти: Волочій Б.Ю., доц., канд. техн. наук
Бондарєв А.П., доц., канд. техн. наук
Відповідальний за випуск: Надобко О.В., доц., канд.техн.наук.
© Желяк Р.І., Мелень М.В., 2003
1. МЕТА РОБОТИ
Метою роботи є ознайомлення з методиками розрахунку та експеримен-тального визначення спектрів модульованих сигналів з різними видами модуляції.
2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Основні поняття про модуляцію. Види модуляції
Аналіз спектральних характеристик сигналів, які утворюються у первинних перетворювачах повідомлень (мікрофоні, телевізійній камері, первинних перетво-рювачах вимірювальних систем тощо) і які є матеріальними носіями інформації, показує, що їх спектральні складові зосереджені в низькочастотному діапазоні, включно з нульовою частотою. Труднощі ефективного випромінювання низько-частотних коливань та значне поглинання їх енергії у навколишньому середовищі при поширенні на значні віддалі не дають змогу безпосередньо передавати їх по радіоканалу. Розв'язання цієї проблеми забезпечується зміщенням низькочастотного спектра повідомлень у діапазон більш високих частот, для яких умови випро-мінювання та поширення є сприятливі. Для цього вибирають регулярне (детермі-новане) високочастотне коливання, яке використовують як переносник низькочас-тотного спектра повідомлень. Це коливання прийнято називати несучим коливанням або переносником. Несуче коливання характеризується відповідними параметрами pі, які визначають його форму та характер зміни в часі:
sнес(t) = f(p1,p2,...pn,t).
Зміна хоча б одного з параметрів pі відповідно до зміни повідомлення надає несучому коливанню властивість переносити в собі інформацію про повідомлення. Згаданий процес зміни одного або кількох параметрів несучого коливання за законом зміни низькочастотного повідомлення називають модуляцією, а саме повідомлення називають модулюючим або керуючим сигналом.
У ролі несучого коливання звичайно використовують періодичні неперервні або імпульсні коливання, які мають дискретний спектр. Найпростішим несучим коливанням є гармонічне коливання:
EMBED Unknown = EMBED Unknown.
Це коливання характеризується трьома параметрами: амплітудою Am, по-чатковою фазою EMBED Unknown0 та частотою EMBED Unknown0.
Імпульсний переносник - періодична послідовність високочастотних імпульсів певної форми. Цю послідовність характеризують амплітудою (висотою), початко-вою фазою (зсувом стосовно вибраного початку відліку), частотою або періодом повторення імпульсів, тривалістю імпульсів, частотою заповнення, а також іншими параметрами форми імпульсу.
В деяких системах використовують так звані шумові переносники, які являють
собою випадковий процес. Роль параметрів переносника відіграють числові характеристики випадкового процесу.
Залежно від того, який з параметрів переносника змінюється відповідно до зміни керуючого (модулюючого) сигналу, розрізняють різні види модуляції. Так, для гармонічного переносника можливі три основні види модуляцїї: амплітудна (АМ), частотна (ЧМ) та фазова (ФМ). У деяких випадках використовують комбінацію перелічених видів модуляції.
Для імпульсного переносника можливі такі види модуляції: амплітудно-ім-п...